| гуліве́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуліве́цький | гуліве́цька | гуліве́цьке | гуліве́цькі |
| родовий | гуліве́цького | гуліве́цької | гуліве́цького | гуліве́цьких |
| давальний | гуліве́цькому | гуліве́цькій | гуліве́цькому | гуліве́цьким |
| знахідний | гуліве́цький, гуліве́цького | гуліве́цьку | гуліве́цьке | гуліве́цькі, гуліве́цьких |
| орудний | гуліве́цьким | гуліве́цькою | гуліве́цьким | гуліве́цькими |
| місцевий | на/у гуліве́цькому, гуліве́цькім | на/у гуліве́цькій | на/у гуліве́цькому, гуліве́цькім | на/у гуліве́цьких |