| | |
| гупоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гупоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гупоті́мо, гупоті́м |
| 2 особа | гупоти́ | гупоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гупоті́тиму | гупоті́тимемо, гупоті́тимем |
| 2 особа | гупоті́тимеш | гупоті́тимете |
| 3 особа | гупоті́тиме | гупоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гупочу́ | гупотимо́, гупоти́м |
| 2 особа | гупоти́ш | гупотите́ |
| 3 особа | гупоти́ть | гупотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гупотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гупоті́в | гупоті́ли |
| жін. р. | гупоті́ла |
| сер. р. | гупоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гупоті́вши |
