| | |
| гуркота́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуркота́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гуркочі́мо, гуркочі́м |
| 2 особа | гуркочи́ | гуркочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуркота́тиму | гуркота́тимемо, гуркота́тимем |
| 2 особа | гуркота́тимеш | гуркота́тимете |
| 3 особа | гуркота́тиме | гуркота́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуркочу́ | гурко́чемо, гурко́чем |
| 2 особа | гурко́чеш | гурко́чете |
| 3 особа | гурко́че | гурко́чуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гурко́чучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуркота́в | гуркота́ли |
| жін. р. | гуркота́ла |
| сер. р. | гуркота́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуркота́вши |
