| гуртува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гуртува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гурту́ймо | |
| 2 особа | гурту́й | гурту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гуртува́тиму | гуртува́тимемо, гуртува́тимем |
| 2 особа | гуртува́тимеш | гуртува́тимете |
| 3 особа | гуртува́тиме | гуртува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гурту́ю | гурту́ємо, гурту́єм |
| 2 особа | гурту́єш | гурту́єте |
| 3 особа | гурту́є | гурту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гурту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гуртува́в | гуртува́ли |
| жін. р. | гуртува́ла | |
| сер. р. | гуртува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гуртува́вши | ||