| | | | |
| густоросту́чий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | густоросту́чий | густоросту́ча | густоросту́че | густоросту́чі |
| родовий | густоросту́чого | густоросту́чої | густоросту́чого | густоросту́чих |
| давальний | густоросту́чому | густоросту́чій | густоросту́чому | густоросту́чим |
| знахідний | густоросту́чий | густоросту́чу | густоросту́че | густоросту́чі |
| орудний | густоросту́чим | густоросту́чою | густоросту́чим | густоросту́чими |
| місцевий | на/у густоросту́чому, густоросту́чім | на/у густоросту́чій | на/у густоросту́чому, густоросту́чім | на/у густоросту́чих |
