| | | | |
| гусівни́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | гусівни́цький | гусівни́цька | гусівни́цьке | гусівни́цькі |
| родовий | гусівни́цького | гусівни́цької | гусівни́цького | гусівни́цьких |
| давальний | гусівни́цькому | гусівни́цькій | гусівни́цькому | гусівни́цьким |
| знахідний | гусівни́цький, гусівни́цького | гусівни́цьку | гусівни́цьке | гусівни́цькі, гусівни́цьких |
| орудний | гусівни́цьким | гусівни́цькою | гусівни́цьким | гусівни́цькими |
| місцевий | на/у гусівни́цькому, гусівни́цькім | на/у гусівни́цькій | на/у гусівни́цькому, гусівни́цькім | на/у гусівни́цьких |
