| гу́хнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́хнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́хнімо, гу́хнім | |
| 2 особа | гу́хни | гу́хніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́хну | гу́хнемо, гу́хнем |
| 2 особа | гу́хнеш | гу́хнете |
| 3 особа | гу́хне | гу́хнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гу́хнув | гу́хнули |
| жін.р. | гу́хнула | |
| сер.р. | гу́хнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́хнувши | ||