| гуцуля́тко – іменник середнього роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гуцуля́тко | гуцуля́тка |
| родовий | гуцуля́тка | гуцуля́ток |
| давальний | гуцуля́ткові, гуцуля́тку | гуцуля́ткам |
| знахідний | гуцуля́тко | гуцуля́ток |
| орудний | гуцуля́тком | гуцуля́тками |
| місцевий | на/у гуцуля́ткові, гуцуля́тку | на/у гуцуля́тках |
| кличний | гуцуля́тку | гуцуля́тка |