гіберна́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гіберна́нтний | гіберна́нтна | гіберна́нтне | гіберна́нтні |
родовий | гіберна́нтного | гіберна́нтної | гіберна́нтного | гіберна́нтних |
давальний | гіберна́нтному | гіберна́нтній | гіберна́нтному | гіберна́нтним |
знахідний | гіберна́нтний, гіберна́нтного | гіберна́нтну | гіберна́нтне | гіберна́нтні, гіберна́нтних |
орудний | гіберна́нтним | гіберна́нтною | гіберна́нтним | гіберна́нтними |
місцевий | на/у гіберна́нтному, гіберна́нтнім | на/у гіберна́нтній | на/у гіберна́нтному, гіберна́нтнім | на/у гіберна́нтних |