| далекува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | далекува́тий | далекува́та | далекува́те | далекува́ті |
| родовий | далекува́того | далекува́тої | далекува́того | далекува́тих |
| давальний | далекува́тому | далекува́тій | далекува́тому | далекува́тим |
| знахідний | далекува́тий, далекува́того | далекува́ту | далекува́те | далекува́ті, далекува́тих |
| орудний | далекува́тим | далекува́тою | далекува́тим | далекува́тими |
| місцевий | на/у далекува́тому, далекува́тім | на/у далекува́тій | на/у далекува́тому, далекува́тім | на/у далекува́тих |