| двобі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двобі́чний | двобі́чна | двобі́чне | двобі́чні |
| родовий | двобі́чного | двобі́чної | двобі́чного | двобі́чних |
| давальний | двобі́чному | двобі́чній | двобі́чному | двобі́чним |
| знахідний | двобі́чний, двобі́чного | двобі́чну | двобі́чне | двобі́чні, двобі́чних |
| орудний | двобі́чним | двобі́чною | двобі́чним | двобі́чними |
| місцевий | на/у двобі́чному, двобі́чнім | на/у двобі́чній | на/у двобі́чному, двобі́чнім | на/у двобі́чних |