| двовалю́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двовалю́тний | двовалю́тна | двовалю́тне | двовалю́тні |
| родовий | двовалю́тного | двовалю́тної | двовалю́тного | двовалю́тних |
| давальний | двовалю́тному | двовалю́тній | двовалю́тному | двовалю́тним |
| знахідний | двовалю́тний, двовалю́тного | двовалю́тну | двовалю́тне | двовалю́тні, двовалю́тних |
| орудний | двовалю́тним | двовалю́тною | двовалю́тним | двовалю́тними |
| місцевий | на/у двовалю́тному, двовалю́тнім | на/у двовалю́тній | на/у двовалю́тному, двовалю́тнім | на/у двовалю́тних |