| двозна́чний1 – прикметник | ||||
| (неоднозначний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двозна́чний | двозна́чна | двозна́чне | двозна́чні |
| родовий | двозна́чного | двозна́чної | двозна́чного | двозна́чних |
| давальний | двозна́чному | двозна́чній | двозна́чному | двозна́чним |
| знахідний | двозна́чний, двозна́чного | двозна́чну | двозна́чне | двозна́чні, двозна́чних |
| орудний | двозна́чним | двозна́чною | двозна́чним | двозна́чними |
| місцевий | на/у двозна́чному, двозна́чнім | на/у двозна́чній | на/у двозна́чному, двозна́чнім | на/у двозна́чних |