| двозу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двозу́бий | двозу́ба | двозу́бе | двозу́бі |
| родовий | двозу́бого | двозу́бої | двозу́бого | двозу́бих |
| давальний | двозу́бому | двозу́бій | двозу́бому | двозу́бим |
| знахідний | двозу́бий, двозу́бого | двозу́бу | двозу́бе | двозу́бі, двозу́бих |
| орудний | двозу́бим | двозу́бою | двозу́бим | двозу́бими |
| місцевий | на/у двозу́бому, двозу́бім | на/у двозу́бій | на/у двозу́бому, двозу́бім | на/у двозу́бих |