| двоко́нтурний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоко́нтурний | двоко́нтурна | двоко́нтурне | двоко́нтурні |
| родовий | двоко́нтурного | двоко́нтурної | двоко́нтурного | двоко́нтурних |
| давальний | двоко́нтурному | двоко́нтурній | двоко́нтурному | двоко́нтурним |
| знахідний | двоко́нтурний | двоко́нтурну | двоко́нтурне | двоко́нтурні |
| орудний | двоко́нтурним | двоко́нтурною | двоко́нтурним | двоко́нтурними |
| місцевий | на/у двоко́нтурному, двоко́нтурнім | на/у двоко́нтурній | на/у двоко́нтурному, двоко́нтурнім | на/у двоко́нтурних |