| | | | |
| двокоордина́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | двокоордина́тний | двокоордина́тна | двокоордина́тне | двокоордина́тні |
| родовий | двокоордина́тного | двокоордина́тної | двокоордина́тного | двокоордина́тних |
| давальний | двокоордина́тному | двокоордина́тній | двокоордина́тному | двокоордина́тним |
| знахідний | двокоордина́тний, двокоордина́тного | двокоордина́тну | двокоордина́тне | двокоордина́тні, двокоордина́тних |
| орудний | двокоордина́тним | двокоордина́тною | двокоордина́тним | двокоордина́тними |
| місцевий | на/у двокоордина́тному, двокоордина́тнім | на/у двокоордина́тній | на/у двокоордина́тному, двокоордина́тнім | на/у двокоордина́тних |
