| двомо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двомо́вний | двомо́вна | двомо́вне | двомо́вні |
| родовий | двомо́вного | двомо́вної | двомо́вного | двомо́вних |
| давальний | двомо́вному | двомо́вній | двомо́вному | двомо́вним |
| знахідний | двомо́вний, двомо́вного | двомо́вну | двомо́вне | двомо́вні, двомо́вних |
| орудний | двомо́вним | двомо́вною | двомо́вним | двомо́вними |
| місцевий | на/у двомо́вному, двомо́внім | на/у двомо́вній | на/у двомо́вному, двомо́внім | на/у двомо́вних |