| двоно́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоно́гий | двоно́га | двоно́ге | двоно́гі |
| родовий | двоно́гого | двоно́гої | двоно́гого | двоно́гих |
| давальний | двоно́гому | двоно́гій | двоно́гому | двоно́гим |
| знахідний | двоно́гий, двоно́гого | двоно́гу | двоно́ге | двоно́гі, двоно́гих |
| орудний | двоно́гим | двоно́гою | двоно́гим | двоно́гими |
| місцевий | на/у двоно́гому, двоно́гім | на/у двоно́гій | на/у двоно́гому, двоно́гім | на/у двоно́гих |