| дворо́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дворо́гий | дворо́га | дворо́ге | дворо́гі |
| родовий | дворо́гого | дворо́гої | дворо́гого | дворо́гих |
| давальний | дворо́гому | дворо́гій | дворо́гому | дворо́гим |
| знахідний | дворо́гий, дворо́гого | дворо́гу | дворо́ге | дворо́гі, дворо́гих |
| орудний | дворо́гим | дворо́гою | дворо́гим | дворо́гими |
| місцевий | на/у дворо́гому, дворо́гім | на/у дворо́гій | на/у дворо́гому, дворо́гім | на/у дворо́гих |