| двору́кий – прикметник | ||||
| (про істоту) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двору́кий | двору́ка | двору́ке | двору́кі |
| родовий | двору́кого | двору́кої | двору́кого | двору́ких |
| давальний | двору́кому | двору́кій | двору́кому | двору́ким |
| знахідний | двору́кого, двору́кий | двору́ку | двору́ке | двору́ких, двору́кі |
| орудний | двору́ким | двору́кою | двору́ким | двору́кими |
| місцевий | на/у двору́кому, двору́кім | на/у двору́кій | на/у двору́кому, двору́кім | на/у двору́ких |