| дворядко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дворядко́вий | дворядко́ва | дворядко́ве | дворядко́ві |
| родовий | дворядко́вого | дворядко́вої | дворядко́вого | дворядко́вих |
| давальний | дворядко́вому | дворядко́вій | дворядко́вому | дворядко́вим |
| знахідний | дворядко́вий | дворядко́ву | дворядко́ве | дворядко́ві |
| орудний | дворядко́вим | дворядко́вою | дворядко́вим | дворядко́вими |
| місцевий | на/у дворядко́вому, дворядко́вім | на/у дворядко́вій | на/у дворядко́вому, дворядко́вім | на/у дворядко́вих |