| двосві́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двосві́тний | двосві́тна | двосві́тне | двосві́тні |
| родовий | двосві́тного | двосві́тної | двосві́тного | двосві́тних |
| давальний | двосві́тному | двосві́тній | двосві́тному | двосві́тним |
| знахідний | двосві́тний | двосві́тну | двосві́тне | двосві́тні |
| орудний | двосві́тним | двосві́тною | двосві́тним | двосві́тними |
| місцевий | на/у двосві́тному, двосві́тнім | на/у двосві́тній | на/у двосві́тному, двосві́тнім | на/у двосві́тних |
| [рідко] | ||||