| двохосьови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двохосьови́й | двохосьова́ | двохосьове́ | двохосьові́ |
| родовий | двохосьово́го | двохосьово́ї | двохосьово́го | двохосьови́х |
| давальний | двохосьово́му | двохосьові́й | двохосьово́му | двохосьови́м |
| знахідний | двохосьови́й | двохосьову́ | двохосьове́ | двохосьові́ |
| орудний | двохосьови́м | двохосьово́ю | двохосьови́м | двохосьови́ми |
| місцевий | на/у двохосьово́му, двохосьові́м | на/у двохосьові́й | на/у двохосьово́му, двохосьові́м | на/у двохосьови́х |