| двійча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двійча́тий | двійча́та | двійча́те | двійча́ті |
| родовий | двійча́того | двійча́тої | двійча́того | двійча́тих |
| давальний | двійча́тому | двійча́тій | двійча́тому | двійча́тим |
| знахідний | двійча́тий, двійча́того | двійча́ту | двійча́те | двійча́ті, двійча́тих |
| орудний | двійча́тим | двійча́тою | двійча́тим | двійча́тими |
| місцевий | на/у двійча́тому, двійча́тім | на/у двійча́тій | на/у двійча́тому, двійча́тім | на/у двійча́тих |