| девіаці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | девіаці́йний | девіаці́йна | девіаці́йне | девіаці́йні |
| родовий | девіаці́йного | девіаці́йної | девіаці́йного | девіаці́йних |
| давальний | девіаці́йному | девіаці́йній | девіаці́йному | девіаці́йним |
| знахідний | девіаці́йний, девіаці́йного | девіаці́йну | девіаці́йне | девіаці́йні, девіаці́йних |
| орудний | девіаці́йним | девіаці́йною | девіаці́йним | девіаці́йними |
| місцевий | на/у девіаці́йному, девіаці́йнім | на/у девіаці́йній | на/у девіаці́йному, девіаці́йнім | на/у девіаці́йних |