| дегівськи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дегівськи́й | дегівська́ | дегівське́ | дегівські́ |
| родовий | дегівсько́го | дегівсько́ї | дегівсько́го | дегівськи́х |
| давальний | дегівсько́му | дегівські́й | дегівсько́му | дегівськи́м |
| знахідний | дегівськи́й, дегівсько́го | дегівську́ | дегівське́ | дегівські́, дегівськи́х |
| орудний | дегівськи́м | дегівсько́ю | дегівськи́м | дегівськи́ми |
| місцевий | на/у дегівсько́му, дегівські́м | на/у дегівські́й | на/у дегівсько́му, дегівські́м | на/у дегівськи́х |