| | | | |
| дезінтеграти́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | дезінтеграти́вний | дезінтеграти́вна | дезінтеграти́вне | дезінтеграти́вні |
| родовий | дезінтеграти́вного | дезінтеграти́вної | дезінтеграти́вного | дезінтеграти́вних |
| давальний | дезінтеграти́вному | дезінтеграти́вній | дезінтеграти́вному | дезінтеграти́вним |
| знахідний | дезінтеграти́вний | дезінтеграти́вну | дезінтеграти́вне | дезінтеграти́вні |
| орудний | дезінтеграти́вним | дезінтеграти́вною | дезінтеграти́вним | дезінтеграти́вними |
| місцевий | на/у дезінтеграти́вному, дезінтеграти́внім | на/у дезінтеграти́вній | на/у дезінтеграти́вному, дезінтеграти́внім | на/у дезінтеграти́вних |
