| декантува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | декантува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деканту́ймо | |
| 2 особа | деканту́й | деканту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | декантува́тиму | декантува́тимемо, декантува́тимем |
| 2 особа | декантува́тимеш | декантува́тимете |
| 3 особа | декантува́тиме | декантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | деканту́ю | деканту́ємо, деканту́єм |
| 2 особа | деканту́єш | деканту́єте |
| 3 особа | деканту́є | деканту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деканту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | декантува́в | декантува́ли |
| жін. р. | декантува́ла | |
| сер. р. | декантува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| деканто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| деканто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| декантува́вши | ||