| | |
| декласува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декласува́тися, декласува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декласу́ймося, декласу́ймось |
| 2 особа | декласу́йся, декласу́йсь | декласу́йтеся, декласу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декласува́тимуся, декласува́тимусь | декласува́тимемося, декласува́тимемось, декласува́тимемся |
| 2 особа | декласува́тимешся | декласува́тиметеся, декласува́тиметесь |
| 3 особа | декласува́тиметься | декласува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декласу́юся, декласу́юсь | декласу́ємося, декласу́ємось, декласу́ємся |
| 2 особа | декласу́єшся | декласу́єтеся, декласу́єтесь |
| 3 особа | декласу́ється | декласу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декласу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декласува́вся, декласува́всь | декласува́лися, декласува́лись |
| жін. р. | декласува́лася, декласува́лась |
| сер. р. | декласува́лося, декласува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| декласува́вшись |
