| | | | |
| декомпоно́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | декомпоно́ваний | декомпоно́вана | декомпоно́ване | декомпоно́вані |
| родовий | декомпоно́ваного | декомпоно́ваної | декомпоно́ваного | декомпоно́ваних |
| давальний | декомпоно́ваному | декомпоно́ваній | декомпоно́ваному | декомпоно́ваним |
| знахідний | декомпоно́ваний | декомпоно́вану | декомпоно́ване | декомпоно́вані |
| орудний | декомпоно́ваним | декомпоно́ваною | декомпоно́ваним | декомпоно́ваними |
| місцевий | на/у декомпоно́ваному, декомпоно́ванім | на/у декомпоно́ваній | на/у декомпоно́ваному, декомпоно́ванім | на/у декомпоно́ваних |
