| делівськи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | делівськи́й | делівська́ | делівське́ | делівські́ |
| родовий | делівсько́го | делівсько́ї | делівсько́го | делівськи́х |
| давальний | делівсько́му | делівські́й | делівсько́му | делівськи́м |
| знахідний | делівськи́й, делівсько́го | делівську́ | делівське́ | делівські́, делівськи́х |
| орудний | делівськи́м | делівсько́ю | делівськи́м | делівськи́ми |
| місцевий | на/у делівсько́му, делівські́м | на/у делівські́й | на/у делівсько́му, делівські́м | на/у делівськи́х |