| демікото́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | демікото́нний | демікото́нна | демікото́нне | демікото́нні |
| родовий | демікото́нного | демікото́нної | демікото́нного | демікото́нних |
| давальний | демікото́нному | демікото́нній | демікото́нному | демікото́нним |
| знахідний | демікото́нний | демікото́нну | демікото́нне | демікото́нні |
| орудний | демікото́нним | демікото́нною | демікото́нним | демікото́нними |
| місцевий | на/у демікото́нному, демікото́ннім | на/у демікото́нній | на/у демікото́нному, демікото́ннім | на/у демікото́нних |