| | |
| деінсталюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деінсталюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деінсталю́ймо |
| 2 особа | деінсталю́й | деінсталю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деінсталюва́тиму | деінсталюва́тимемо, деінсталюва́тимем |
| 2 особа | деінсталюва́тимеш | деінсталюва́тимете |
| 3 особа | деінсталюва́тиме | деінсталюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деінсталю́ю | деінсталю́ємо, деінсталю́єм |
| 2 особа | деінсталю́єш | деінсталю́єте |
| 3 особа | деінсталю́є | деінсталю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деінсталю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деінсталюва́в | деінсталюва́ли |
| жін. р. | деінсталюва́ла |
| сер. р. | деінсталюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деінстальо́ваний |
| Безособова форма |
| деінстальо́вано |
| Дієприслівник |
| деінсталюва́вши |
