| дже́нджик – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дже́нджик | дже́нджики |
| родовий | дже́нджика | дже́нджиків |
| давальний | дже́нджикові, дже́нджику | дже́нджикам |
| знахідний | дже́нджика | дже́нджиків |
| орудний | дже́нджиком | дже́нджиками |
| місцевий | на/у дже́нджикові, дже́нджику | на/у дже́нджиках |
| кличний | дже́нджику | дже́нджики |
| [розм.] |