| дивогля́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дивогля́дний | дивогля́дна | дивогля́дне | дивогля́дні |
| родовий | дивогля́дного | дивогля́дної | дивогля́дного | дивогля́дних |
| давальний | дивогля́дному | дивогля́дній | дивогля́дному | дивогля́дним |
| знахідний | дивогля́дний, дивогля́дного | дивогля́дну | дивогля́дне | дивогля́дні, дивогля́дних |
| орудний | дивогля́дним | дивогля́дною | дивогля́дним | дивогля́дними |
| місцевий | на/у дивогля́дному, дивогля́днім | на/у дивогля́дній | на/у дивогля́дному, дивогля́днім | на/у дивогля́дних |
| [діал.] | ||||