| диво́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | диво́чний | диво́чна | диво́чне | диво́чні |
| родовий | диво́чного | диво́чної | диво́чного | диво́чних |
| давальний | диво́чному | диво́чній | диво́чному | диво́чним |
| знахідний | диво́чний | диво́чну | диво́чне | диво́чні |
| орудний | диво́чним | диво́чною | диво́чним | диво́чними |
| місцевий | на/у диво́чному, диво́чнім | на/у диво́чній | на/у диво́чному, диво́чнім | на/у диво́чних |