| | |
| дивува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дивува́тися, дивува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | диву́ймося, диву́ймось |
| 2 особа | диву́йся, диву́йсь | диву́йтеся, диву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дивува́тимуся, дивува́тимусь | дивува́тимемося, дивува́тимемось, дивува́тимемся |
| 2 особа | дивува́тимешся | дивува́тиметеся, дивува́тиметесь |
| 3 особа | дивува́тиметься | дивува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | диву́юся, диву́юсь | диву́ємося, диву́ємось, диву́ємся |
| 2 особа | диву́єшся | диву́єтеся, диву́єтесь |
| 3 особа | диву́ється | диву́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| диву́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дивува́вся, дивува́всь | дивува́лися, дивува́лись |
| жін. р. | дивува́лася, дивува́лась |
| сер. р. | дивува́лося, дивува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дивува́вшись |
