| | | | |
| димоутво́рювальний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | димоутво́рювальний | димоутво́рювальна | димоутво́рювальне | димоутво́рювальні |
| родовий | димоутво́рювального | димоутво́рювальної | димоутво́рювального | димоутво́рювальних |
| давальний | димоутво́рювальному | димоутво́рювальній | димоутво́рювальному | димоутво́рювальним |
| знахідний | димоутво́рювальний | димоутво́рювальну | димоутво́рювальне | димоутво́рювальні |
| орудний | димоутво́рювальним | димоутво́рювальною | димоутво́рювальним | димоутво́рювальними |
| місцевий | на/у димоутво́рювальному, димоутво́рювальнім | на/у димоутво́рювальній | на/у димоутво́рювальному, димоутво́рювальнім | на/у димоутво́рювальних |
