| ди́мчатий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ди́мчатий | ди́мчата | ди́мчате | ди́мчаті |
| родовий | ди́мчатого | ди́мчатої | ди́мчатого | ди́мчатих |
| давальний | ди́мчатому | ди́мчатій | ди́мчатому | ди́мчатим |
| знахідний | ди́мчатий | ди́мчату | ди́мчате | ди́мчаті |
| орудний | ди́мчатим | ди́мчатою | ди́мчатим | ди́мчатими |
| місцевий | на/у ди́мчатому, ди́мчатім | на/у ди́мчатій | на/у ди́мчатому, ди́мчатім | на/у ди́мчатих |