доби́ток – іменник чоловічого роду | ||
(грабування; добича) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | доби́ток | доби́тки |
родовий | доби́тку | доби́тків |
давальний | доби́тку, доби́ткові | доби́ткам |
знахідний | доби́ток | доби́тки |
орудний | доби́тком | доби́тками |
місцевий | на/у доби́тку, доби́ткові | на/у доби́тках |
кличний | доби́тку* | доби́тки* |
[рідко] |