| доброві́льництво – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | доброві́льництво | |
| родовий | доброві́льництва | |
| давальний | доброві́льництву | |
| знахідний | доброві́льництво | |
| орудний | доброві́льництвом | |
| місцевий | на/у доброві́льництві | |
| кличний | доброві́льництво* |