| добу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | добу́тися, добу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | добу́дьмося, добу́дьмось | |
| 2 особа | добу́дься | добу́дьтеся, добу́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | добу́дуся, добу́дусь | добу́демося, добу́демось, добу́демся |
| 2 особа | добу́дешся | добу́детеся, добу́детесь |
| 3 особа | добу́деться | добу́дуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | добу́вся, добу́всь | добули́ся, добули́сь |
| жін.р. | добула́ся, добула́сь | |
| сер.р. | добуло́ся, добуло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| добу́вшись | ||