| | |
| догматизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догматизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догматизу́ймо |
| 2 особа | догматизу́й | догматизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догматизува́тиму | догматизува́тимемо, догматизува́тимем |
| 2 особа | догматизува́тимеш | догматизува́тимете |
| 3 особа | догматизува́тиме | догматизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | догматизу́ю | догматизу́ємо, догматизу́єм |
| 2 особа | догматизу́єш | догматизу́єте |
| 3 особа | догматизу́є | догматизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| догматизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | догматизува́в | догматизува́ли |
| жін. р. | догматизува́ла |
| сер. р. | догматизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| догматизо́ваний |
| Безособова форма |
| догматизо́вано |
| Дієприслівник |
| догматизува́вши |
