| догові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | догові́рний | догові́рна | догові́рне | догові́рні |
| родовий | догові́рного | догові́рної | догові́рного | догові́рних |
| давальний | догові́рному | догові́рній | догові́рному | догові́рним |
| знахідний | догові́рний, догові́рного | догові́рну | догові́рне | догові́рні, догові́рних |
| орудний | догові́рним | догові́рною | догові́рним | догові́рними |
| місцевий | на/у догові́рному, догові́рнім | на/у догові́рній | на/у догові́рному, догові́рнім | на/у догові́рних |