| | |
| дого́стрювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дого́стрювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дого́стрюймо |
| 2 особа | дого́стрюй | дого́стрюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́стрюватиму | дого́стрюватимемо, дого́стрюватимем |
| 2 особа | дого́стрюватимеш | дого́стрюватимете |
| 3 особа | дого́стрюватиме | дого́стрюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дого́стрюю | дого́стрюємо, дого́стрюєм |
| 2 особа | дого́стрюєш | дого́стрюєте |
| 3 особа | дого́стрює | дого́стрюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дого́стрюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дого́стрював | дого́стрювали |
| жін. р. | дого́стрювала |
| сер. р. | дого́стрювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дого́стрюваний |
| Безособова форма |
| дого́стрювано |
| Дієприслівник |
| дого́стрювавши |
