| дого́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дого́юваний | дого́ювана | дого́юване | дого́ювані |
| родовий | дого́юваного | дого́юваної | дого́юваного | дого́юваних |
| давальний | дого́юваному | дого́юваній | дого́юваному | дого́юваним |
| знахідний | дого́юваний, дого́юваного | дого́ювану | дого́юване | дого́ювані, дого́юваних |
| орудний | дого́юваним | дого́юваною | дого́юваним | дого́юваними |
| місцевий | на/у дого́юваному, дого́юванім | на/у дого́юваній | на/у дого́юваному, дого́юванім | на/у дого́юваних |