| | |
| догу́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догу́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догу́люймо |
| 2 особа | догу́люй | догу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догу́люватиму | догу́люватимемо, догу́люватимем |
| 2 особа | догу́люватимеш | догу́люватимете |
| 3 особа | догу́люватиме | догу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догу́люю | догу́люємо, догу́люєм |
| 2 особа | догу́люєш | догу́люєте |
| 3 особа | догу́лює | догу́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| догу́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | догу́лював | догу́лювали |
| жін. р. | догу́лювала |
| сер. р. | догу́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догу́лювавши |
