| | |
| додивля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | додивля́тися, додивля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | додивля́ймося, додивля́ймось |
| 2 особа | додивля́йся, додивля́йсь | додивля́йтеся, додивля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | додивля́тимуся, додивля́тимусь | додивля́тимемося, додивля́тимемось, додивля́тимемся |
| 2 особа | додивля́тимешся | додивля́тиметеся, додивля́тиметесь |
| 3 особа | додивля́тиметься | додивля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | додивля́юся, додивля́юсь | додивля́ємося, додивля́ємось, додивля́ємся |
| 2 особа | додивля́єшся | додивля́єтеся, додивля́єтесь |
| 3 особа | додивля́ється | додивля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| додивля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | додивля́вся, додивля́всь | додивля́лися, додивля́лись |
| жін. р. | додивля́лася, додивля́лась |
| сер. р. | додивля́лося, додивля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| додивля́вшись |
