| | |
| доду́мувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доду́мувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доду́муймо |
| 2 особа | доду́муй | доду́муйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доду́муватиму | доду́муватимемо, доду́муватимем |
| 2 особа | доду́муватимеш | доду́муватимете |
| 3 особа | доду́муватиме | доду́муватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доду́мую | доду́муємо, доду́муєм |
| 2 особа | доду́муєш | доду́муєте |
| 3 особа | доду́мує | доду́мують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доду́муючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доду́мував | доду́мували |
| жін. р. | доду́мувала |
| сер. р. | доду́мувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доду́мувавши |
