| | |
| дозби́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дозби́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дозби́руваймо |
| 2 особа | дозби́рувай | дозби́рувайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозби́руватиму | дозби́руватимемо, дозби́руватимем |
| 2 особа | дозби́руватимеш | дозби́руватимете |
| 3 особа | дозби́руватиме | дозби́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дозби́руваю | дозби́руваємо, дозби́руваєм |
| 2 особа | дозби́руваєш | дозби́руваєте |
| 3 особа | дозби́руває | дозби́рувають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дозби́руваючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дозби́рував | дозби́рували |
| жін. р. | дозби́рувала |
| сер. р. | дозби́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дозби́рувавши |
